Імпорт сільськогосподарської продукції в Пакистан

В основі державного регулювання зовнішньої торгівлі Пакистану лежить закон «Про контроль над експортом і імпортом», який передбачає жорстке ліцензування зовнішньоторговельних операцій, встановлює систему дозволів на імпорт та експорт певних товарів в кількісному або вартісному вираженні.
Процедура підготовки контрактів і умови розрахунків відповідають загальноприйнятим світовим стандартам. Уряд Пакистану дотримується практики щорічного поновлення правил зовнішньоторговельного регулювання, які прописуються в річному бюджеті.
При цьому, в зазначений закон регулярно вносяться поправки і доповнення (www.fbr.gov.pk, розділ - Customs). Митно-тарифна політика Пакистану регулюється законом «Про митниці», прийнятому в 1969 році Національною Асамблеєю ІРП (в даний час використовується редакція 2017 року), а також іншими законодавчими актами, митними правилами, повідомленнями та циркулярами, що видаються Урядом Пакистану.
Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі в Пакистані здійснюється за допомогою митних і регулюючих мит, державних акцизів, а також заходів антидемпінгового характеру. Федеральним органом виконавчої влади, що здійснює, відповідно до законодавства Пакистану, функції з контролю і нагляду в галузі митної справи, є Державний Митний Департамент, структурно входить до складу Федерального Агентства зі збору податків (Federal Board of Revenue, www.fbr.gov.pk).
Пакистан застосовує Гармонізовану систему опису та кодування товарів, в основі лежить адвалорне мито.
Загальний середній тариф Пакистану, що застосовувався в 2016 фінансовому році, становив 12,71%. У бюджеті на 2017 ф.р. уряд знизив максимальну загальну тарифну ставку з 25% до 20% (за винятком транспортних засобів) і спростив структуру тарифів, зменшивши кількість митних блоків з семи до шести. Крім митних зборів, уряд стягує 17,0% податку на продаж різноманітних товарів, вироблених або імпортованих у країні. Митні та інші збори сплачуються в пакистанських рупіях.
Ознайомитися з тарифними ставками, затвердженими пакистанським урядом на 2018-2019 рр., а також особливістю документального оформлення товарів, які імпортуються в Пакистан можна за посиланням: https://customspk.com/tariff/
Уряд Пакистану оголосив, що до початку 2019 фінансового року запровадить комплексний план реалізації нової національної тарифної політики щодо імпорту. Імпортна політика Пакистану відносно ліберальна, що сприяє доступу в країну товарів широкої номенклатури, насамперед сировини і напівфабрикатів.
Наразі в Пакистані використовується «негативна» схема імпортного регулювання. В її основі лежать два головних списки товарів: А) заборонених до ввезення та B) обмежених до ввезення. Всі інші товари, не зазначені в цих списках, можуть вільно імпортуватися в Пакистан.
Ознайомитися можна за посиланням: https://customspk.com/download_controller/?fN=MjAxNi8yMDE2X1NST18wMzQ1X1ZlcjE1
Зокрема, у Пакистан заборонено ввезення живих тварин (великої рогатої худоби, буйволів, овець і кіз), м'яса та кісткового борошна, сала, білкових і кормових інгредієнтів з будь-яких країн, які постраждали від епідемії губчастоподібної енцефалопатії ВРХ. Крім того, заборонено ввозити товари птахівництва з території країни, де було зафіксовано штам H5N1 впродовж останніх 11 років.
Усі спори щодо імпортного статусу будь-якого продукту, які не можуть бути вирішені тільки митними органами, для прийняття остаточного рішення надаються на адресу Міністерства торгівлі Пакистану https://www.commerce.gov.pk/.
При ввезенні продуктів харчування та кормів для тварин на митну територію Пакистану на додаток до обов'язкової сертифікації застосовуються сертифікати халяльності товарів.
Імпорт та експорт товарів продовольчої групи регулюється також «Законом про чистоту продуктів харчування», прийнятим в 1963 році Національною Асамблеєю ІРП (наразі використовується редакція 2011 року).
Через релігійні міркування і відповідно до чинних законодавчих актів заборонено ввезення на митну територію ІРП свинини і алкогольної продукції.
Всі без винятку імпортовані продовольчі товари повинні відповідати фітосанітарним вимогам і пройти перевірку в Митному департаменті, а також в Управлінні контролю стандартизації і якості Пакистану.
Крім того, сільськогосподарська харчова продукція повинна бути сертифікована або інспектована відповідними службами Міністерства сільського господарства (Ministry of National Food Security & Research, Government of Pakistan).
Провідну роль у експортно-імпортних операціях відведено торговельно-промисловим палатам Пакистану, встановлення ділових та партнерських контактів з представниками яких могло б забезпечити ефективну реалізацію інтересів українських експортерів на пакистанському ринку.
Крім того, з огляду на складну забюрократизовану систему, а також високі корупційні ризики, рекомендували б вітчизняним підприємствам звертатися по допомогу до місцевих агентів.